Р Е К Л А М А
Особливості оподаткуваня податком з
доходів фізичних осіб при продажу корпоративних прав
Шановні панове!
В останній нас операції купівлі-продажу корпоративних прав набу-
ли звичайний характер. Це пов'язано, насамперед, як з перерозподілом
ринків збуту, так і з можливістю фактичного одержання іноземцями зе-
мельних ділянок сільськогосподарського призначення. У період фінансо-
вої кризи продаж таких прав взагалі набув масового характеру, власники
намагаються позбутися проблемних підприємств. Нерідко покупцями кор-
поративних прав стаю ть нерезиденти.
І в таких випадках у власників підприємств - громадян України виникає
питання щодо правильності сплати податку з доходу, одержаного від про-
дажу корпоративних прав нерезиденту.
З цього приводу, юридичний департамент нашої фірми висловлює на-
ступну правову позицію, яка дозволить захистити ваші інтереси під час
взаємовідносин з державними податковими органами.
Законом, що визначає платників податку з доходів фізичних осіб,
об'єкт та ставки оподаткування, податкові соціальні пільги є Закон України
«Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-ІУ
(далі - Закон).
Стаття 9 Закону встановлює особливості нарахування та сплати окре-
мих видів доходів. Підпункт 9.9.1. є складовою пункту 9.9. Закону та має
назву «Оподаткування іноземних доходів». Згідно цього підпункту, якщо
джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума
такого доходу включається до складу загального річного оподатковува-
ного доходу платника п о д а тк у -їх отримувача, який зобов'язаний подати
річну податкову декларацію.
Іноземний дохід відповідно до пункту 1.4. Закону визначений як дохід,
відмінний від доходу з джерелом його походження з території України.
У свою чергу, дохід з джерелом його походження з України (пункт 1.3.
Закону) - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахова-
ний на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території
України, у тому числі, але не виключно, у вигляді інвестиційного прибутку
від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами,
випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.
Як вбачається з пункту 1.3. Закону, законодавець під час визначення
доходу з джерелом його походження з України керується територіальним
принципом - дохід повинен походити від діяльності на території України.
Таким чином, якщо діяльність здійснюється на території України - дохід
«український», якщо не на території України - дохід «іноземний».
Тому, якщо фізична особа - резидент України здійснить на території
України діяльність з продажу корпоративного права - укладе на території
України відповідний договір, дохід від такого договору в силу пункту 1.3.
Закону слід вважати доходом з джерелом його походження з України.
Важливість цієї позиції полягає у праві платника податку-продавця
на врахування витрат, раніше понесених під час придбання корпоратив-
них прав, що є предметом продажу та інвестиційним активом (підпункт
9.6.7. Закону), а саме: згідно підпункту 9.6.2. пункту 9.6. Закону (має на-
зву «Оподаткування інвестиційного прибутку»), інвестиційний прибуток
розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником
податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що
розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням
такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4. цього пункту.
На відміну від підпункту 9.6.2. Закону, пункт 9.9. Закону не містить
положень, які передбачають права платника податку на врахування вит-
рат.
Таким чином, може скластися думка, що під час продажу корпоратив-
них грав нерезиденту, права на врахування витрат не існує. Саме такої
позиції і притримуються органи державної податкової служби.
Як свідчить аналіз змісту підпункту 9.9.1. та пункту 1.3. Закону, цей За-
кон припускає неоднозначне (множинне) трактування обов'язку платника
податків щодо права на врахування витрат, понесених під час придбання
інвестиційного активу, тобто існує суперечність двох спеціальних норм:
норми «Оподаткування інвестиційного прибутку» та норми «Оподаткуван-
ня іноземних доходів».
Згідно підпункту 4.4.1. Закону України «Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільо-
вими фондами» від 22 травня 2003 року Na 889-IV, у разі коли норма зако-
ну чи Іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або
коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припуска-
ють неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників
податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийня-
ти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу,
рішення приймається на користь платника податків.
Тому, у разі виникнення конфлікту інтересів між платником податку
- фізичною особою - резидентом України та контролюючим органом
- органом державної податкової служби щодо правильного обрання нор-
ми Закону - підпункту 9.6.2. або пункту 9.9.1., на підставі підпункту 4.4.1.
Закону № 889-IV, рішення повинно бути прийнято на користь платника
податків.
Виходячи з вищевикладеного, можна достатньо обґрунтовано
стверджувати, що платник податків - фізична особа під час визна-
чення Інвестиційного доходу від продажу корпоративних прав (емі-
тованих підприємством України) нерезиденту України за угодою, що
укладається на території України, має право на врахування витрат,
понесених під час придбання цих корпоративних прав.
Кочеров М.В.
Заступник генерального директора з правових питань
Міжнародної аудиторської компанії
MGI Консалтинг Лтд
тел.: (044) 569-15-62,569-15-63
www.consulting.ua, E-mail: [email protected]
предыдущая страница 4 Бухгалтерия 2009 37 читать онлайн следующая страница 6 Бухгалтерия 2009 37 читать онлайн Домой Выключить/включить текст